польовий

-а́, -е́.

1) Прикм. до поле. || Який росте або водиться в полі. || Який знаходиться, пролягає і т. ін. у полі. || Характерний для поля; який буває в полі. || Признач. для використання в полі.

2) Пов'язаний з обробленням поля, ниви. || Признач. для роботи в полі. || у знач. ім. польови́й, -во́го, ч., заст. Наглядач за виконанням робіт на панському полі.

3) Який діє, використовується в бойових чи похідних умовах.

••

Польова́ су́мка — сумка, яку носять особи командного складу на ремені через плече.

4) Пов'язаний з діями у виїзних умовах. || у знач. ім. польові́, -ви́х, мн. Надбавка до заробітної плати геологам, будівельникам і т. ін. на час роботи у виїзних умовах.

5) спец. Те саме, що мисливський. Польові якості собаки.

••

Польови́й шпат — один із головних породотвірних мінералів із групи силікатів.